30.11.2017

Іноземні інвестиції в економіці області

У січні–вересні 2017р. в економіку Волині залучено 1,8 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Сукупний обсяг іноземного капіталу порівняно з обсягом інвестицій на початок 2017р. збільшився на 8,7%.

 Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених в область за весь період інвестування, на 1 жовтня 2017р. становив 271,2 млн.дол. США. У розрахунку на одного мешканця припадало 261 дол. США прямих інвестицій, за цим показником Волинь посіла 13 місце в Україні.

Основою іноземного капіталу в області (97%) є інвестиції країн Європейського Союзу. Лідерами в інвестуванні підприємств були партнери з Кіпру, Польщі, Швеції, Словаччини, Австрії, Німеччини. Найбільше інвестовано з Кіпру та Польщі (майже дві третини іноземного капіталу області). Варто зазначити, що якщо частка інвестицій з Кіпру за останні десять років зросла – з 10% до більше половини загальнообласного обсягу, то частка Польщі – зменшилась з 43% до 13%.

У розвиток промисловості спрямовано 197 млн.дол. (майже 73% загального обсягу акціонерного капіталу), з них майже всі надходження (98,9%) здійснені у підприємства переробної промисловості. Понад 90% іноземного капіталу в промисловість надійшло з Кіпру, Польщі, Швеції та Австрії. Частка інвестицій, що вкладені у підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, склала 12,1% загального обсягу, сільського, лісового та рибного господарства – 4,9%, в організації, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – по 2,6%.

Майже 80% обсягів прямих іноземних інвестицій області зосереджені на підприємствах міст Нововолинська та Луцька. Серед районів області значна частка капіталу нерезидентів залучена в економіку Луцького (6,5%) і Ковельського (4,4%) районів.

Заробітки  Лучан у  ІІІ кварталі 2017 року

В економіці і соціальній сфері міста у ІІІ кварталі 2017 року  було зайнято 73,4 тис. осіб, або 42,9% штатних працівників області (дані наведено по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.) Їх середньомісячна номінальна заробітна плата  становила 5971 грн, що в 1,9 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн). Вищі заробітки тільки у Луцькому районі (7894 грн), м.Нововолинську (6567 грн) та Ківерцівському районі (6324 грн), в області вони дорівнювали 5978 грн.

Заробітна плата у м.Володимирі-Волинському та районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників м.Володимира-Волинського у ІІІ кварталі 2017 року  становила 5701 грн, району  – 5550 грн,  що відповідно у 1,8 і 1,7 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), (в області – 5978 грн та в 1,9 раза вище). За рівнем заробітків місто займало сьому позицію серед регіонів області,  а район – десяту.

Заробітна плата у м.Ковелі та районі 
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників м.Ковеля  у ІІІ кварталі 2017 року становила 5846 грн, району – 5700 грн, що в 1,8 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), (в області – 5978 грн та в 1,9 раза вище). За рівнем заробітків місто займало шосту позицію серед регіонів області,  а район – восьму.

Заробітна плата у м.Нововолинську
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників м.Нововолинська у ІІІ кварталі 2017 року становила 6567 грн, що в 2,1 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків місто займало другу позицію в області після Луцького району.

Заробітна плата у Горохівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Горохівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5246 грн, що в 1,6 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків район займав дванадцяту позицію серед районів і міст області.

Заробітна плата у Іваничівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Іваничівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5362 грн, що в 1,7 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків  район займав одинадцяту позицію серед районів та міст області.

Заробітна плата у Камінь-Каширському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Камінь-Каширського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 4832 грн, що в 1,5 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків  район випередив лише Локачинський, Старовижівський і Турійський райони.  

Заробітна плата у Ківерцівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Ківерцівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 6324 грн, що в 2,0 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище.  За рівнем заробітків район займав третю позицію серед районів і міст області після Луцького району та м.Нововолинська.

Заробітна плата у Локачинському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Локачинського  району у ІІІ кварталі 2017 року становила 4747 грн, що в 1,5 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн),  в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище.  За рівнем заробітків район ранжувався другим у переліку найнижчих серед регіонів області, випередивши тільки Турійський район.

Заробітки працівників Луцького району
у  ІІІ кварталі 2017 року

В економіці і соціальній сфері Луцького району у ІІІ кварталі 2017 року було зайнято 16,7 тис. осіб, або 9,7% штатних працівників області (дані наведено по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб). Їх середньомісячна номінальна заробітна плата  була найвищою серед регіонів області і становила 7894 грн, що в 2,5 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), (в області відповідно – 5978 грн  і в 1,9 раза вище).

Заробітна плата у Любешівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Любешівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5116 грн, що в 1,6 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків  район займав чотирнадцяту позицію серед районів і міст області.

Заробітна плата у Любомльському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Любомльського  району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5862 грн, що в 1,8 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків район займав п’яту позицію серед районів і міст області. 

Заробітна плата у Маневицькому районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Маневицького району у ІІІ кварталі 2017 року році становила 5630 грн, що в 1,8 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище.  За рівнем заробітків район займав дев’яту позицію серед районів та міст області.

Заробітна плата у Ратнівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Ратнівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5121 грн, що в 1,6 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн),  в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків район займав тринадцяту позицію серед районів і міст області.

Заробітна плата у Рожищенському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Рожищенського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5012 грн, що в 1,6 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків  район  займав п’ятнадцяту позицію серед районів та міст області.

Заробітна плата у Старовижівському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Старовижівського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 4776 грн, що в 1,5 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище.  За рівнем заробітків  район  випередив  лише Локачинський та  Турійський  райони.

Заробітна плата у Турійському районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Турійського району у ІІІ кварталі 2017 року становила 4634 грн, що в 1,4 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), і була найнижчою в області (в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище). 

Заробітна плата у Шацькому районі
у ІІІ кварталі 2017 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників Шацького району у ІІІ кварталі 2017 року становила 5004 грн, що в 1,6 раза вище рівня законодавчо встановленої мінімальної зарплати (3200 грн), в області відповідно – 5978 грн та в 1,9 раза вище. За рівнем заробітків  район випередив лише Камінь-Каширський, Локачинський,  Старовижівський і Турійський райони.

29.11.2017

Інвестиційна діяльність на Волині
у січні–вересні 2017 року

У січні–вересні підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел  фінансування освоєно 4,4 млрд.грн капітальних інвестицій, що на 4,2% більше від обсягу капітальних інвестицій за такий же період торік.

Майже всі капітальні інвестиції (98% загального обсягу) вкладено у матеріальні активи, з яких половину – у машини, обладнання, інвентар і транспортні засоби, більше 44% – у будівлі та споруди.

Головним джерелом інвестування, як і раніше, залишилися власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 63,6% загального обсягу капіталовкладень. Частка залучених та запозичених коштів, а саме кредитів банків і коштів іноземних інвесторів становила 4,6%.

Найбільше капітальних інвестицій освоєно підприємствами промисловості, будівництва (по 29% усіх інвестицій), сільського, лісового та рибного господарства (18%).

У розрахунку на одного жителя області в середньому припадало 4198 грн інвестицій (в Україні – 6106 грн).  З таким результатом Волинь посіла 13 місце в державі.

Більше половини капітальних інвестицій у розвиток економіки області вкладено підприємствами м.Луцька та Луцького району.

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Старовижівського району

У січні–вересні обсяг експорту товарів становив 959,0 тис.дол. США, імпорту – 318,5 тис.дол.

Експортували деревину і вироби з деревини, насіння і плоди олійних рослин, овочі, одержували – засоби наземного транспорту, крім залізничного та механічні пристрої.

Основними партнерами району були країни Європейського Союзу, на які припадало 95,9% обсягів експорту та 98,1% імпорту.

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Маневицького району

У січні–вересні обсяг експорту товарів становив 7,3 млн.дол. США, імпорту – 1,0 млн.дол.

Експортували переважно деревину і вироби з деревини, вироби з каменю, гіпсу, цементу, їстівні плоди та горіхи, одержали – засоби наземного транспорту, крім залізничного та механічні пристрої.

Основними партнерами району були країни Європейського Союзу, на які припало 83,2% експорту товарів та 93,4% імпорту.

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Ковельського району

У січні–вересні експорт товарів становив 3,9 млн.дол. США, імпорт – 2,7 млн.дол. Порівняно із відповідним періодом 2016р. експорт скоротився на 25,3%, імпорт – на 22,3%.

Експортували деревину і вироби з деревини, вироби з чорних металів, зернові культури, овочі, їстівні плоди та горіхи.

В товарній структурі імпорту переважали засоби наземного транспорту, крім залізничного, механічні пристрої, вироби з чорних металів, живі тварини та корми для тварин.

Найбільше товарів відправили в країни Європейського Союзу, Російську Федерацію та Молдову (87,6% загального обсягу), отримали – з країн Євросоюзу (95,9%).

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Ківерцівського району

У січні–вересні експорт товарів становив 20,9 млн.дол. США, імпорт – 4,8 млн.дол. Порівняно із відповідним періодом 2016р. експорт зріс на 86,6%, імпорт – на 8,9%.

Експортували переважно деревину і вироби з деревини, насіння і плоди олійних рослин, зернові культури.

Одержували, в основному, засоби наземного транспорту, крім залізничного, механічні пристрої, лічильні прилади, пластмаси, полімерні матеріали, недорогоцінні метали та вироби з них.

Основними партнерами району є країни Європейського Союзу, на які припало 84,3% експорту товарів та 86,2% імпорту.

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Горохівського району

У січні–вересні експорт товарів становив 5,6 млн.дол. США, імпорт – 3,1 млн.дол. Порівняно із відповідним періодом 2016р. експорт зріс на 81,9% (на 2,5 млн.дол.), імпорт збільшився в 2,8 раза (на 2,0 млн.дол.).

Експортували зернові культури, насіння і плоди олійних рослин, деревину і вироби з деревини, жири та олії.

В товарній структурі імпорту переважали механічні пристрої, засоби наземного транспорту, крім залізничного, пластмаси, полімерні матеріали, живі тварини.

Найбільше товарів відправили в країни Азії та Європейського Союзу (94,1% загального обсягу), отримали – з країн Євросоюзу (95,0%).

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні
Володимир-Волинського району

У січні–вересні експорт товарів становив 2,8 млн.дол. США, імпорт – 15,3 млн.дол. Порівняно із відповідним періодом 2016р. експорт зріс в 2,6 раза (на 1,7 млн.дол.), імпорт збільшився на 42,8% (на 4,6 млн.дол.).

Експортували, в основному, до Єгипту, Туреччини, Польщі та Азербайджану зернові культури, м'ясо та їстівні субпродукти, текстильний одяг.

З країн Європейського Союзу надійшло 96,3% загального обсягу імпорту товарів, серед яких переважали засоби наземного транспорту, крім залізничного, механічні пристрої, органічні хімічні сполуки, живі тварини та корми для тварин.

27.11.2017

Зовнішня торгівля товарами у січні–вересні 2017 року

У січні–вересні експорт товарів становив 487,7 млн.дол. США, імпорт – 1017,5 млн.дол. Порівняно із відповідним періодом 2016р. обсяги експортно-імпортних поставок зросли на 8,3% та 30,4% відповідно.

Зовнішньоторговельні операції область здійснювала із партнерами 107 країн світу, експортували товари в 88 країн, а імпортували – із 85.

На країни Європейського Союзу припадало 79,2% загального експорту та 59,2%  імпорту товарів.

Головними партнерами в зовнішньоторгівельних операціях були Німеччина, Польща, Угорщина, Литва та Нідерланди, серед інших країн світу – Білорусь та Російська Федерація.

В експорті переважали машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, деревина і вироби з деревини, меблі, насіння і плоди олійних рослин, зернові культури, молоко та молочні продукти, м'ясо та їстівні субпродукти. Серед імпортних надходжень значними були палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, засоби наземного транспорту, крім залізничного, пластмаси, полімерні матеріали, каучук, гума, недорогоцінні метали та вироби з них.

Будівельна діяльність у м.Нововолинську
у січні–вересні 2017 року

З початку року у м.Нововолинську прийнято в експлуатацію 5,6 тис.м2загальної площі житла, що у 2,7 раза більше порівняно з січнем-вереснем 2016р. За цим показником місто займало перше місце серед районів і міст обласного значення.

У розрахунку на 1000 осіб постійного населення обсяг прийнятого в експлуатацію житла становив 97 м2 (у січні–вересні минулого року – 35 м2).

Крім того, прийнято в експлуатацію базову станцію зв’язку, два магазини, резервуар для нафтопродуктів, котельню, зросла протяжність мережі каналізації.

23.11.2017

Надання населенню субсидій

Субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у жовтні отримали 182,1 тис. домогосподарств області (54,1% їх загальної кількості), що на 6,3% більше, ніж рік тому.

З початку року дані субсидії призначено 244,1 тис. домогосподарств (у міських поселеннях – 146,7 тис. домогосподарств, у сільській місцевості – 97,4 тис. домогосподарств) на загальну суму 97,2 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одне домогосподарство у жовтні становив 240,8 грн.

Крім того, у січні–жовтні 33,9 тис. домогосподарств призначені субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на загальну суму 93,4 млн.грн. Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство  у жовтні становив 2660,5 грн.

 

На рушничок щастя

За 9 місяців поточного року на Волині на рушничок щастя стали 4763 пари, а це на 133 (2,9 %) більше, ніж торік. Найбільше шлюбів у цьому періоді зареєстровано у вересні.

На кожну тисячу жителів області в середньому припало 6,1 одруження. Найвищий рівень шлюбності був у містах Луцьку (7,3‰) та Ковелі (7,0‰), а найнижчий – у Ковельському районі (4,8‰).

Переважну більшість одружених становили чоловіки і жінки, які вступили у шлюб вперше. Вдівців і розлучених, які створили вже не першу сім’ю, серед чоловіків було, відповідно, 1,2% і 18,9%. Серед жінок  вдови склали 2,0%, а розлучені – 17,7%.

Крім наших співвітчизників, чоловіками волинянок стали громадяни 33 країн світу, зокрема 47 поляків, 16 німців, 14 азербайджанців, 10 росіян. А серед наречених-іноземок 7 жінок з Росії, 5 – з Білорусі, по 2 – з США і Вірменії та по 1 – з Німеччини, Ізраїлю,  Польщі, Литви і Узбекистану.

Середній вік жінок, які вийшли заміж, склав 26 років, а чоловіків, що одружились – 29 років. Наймолодшими нареченими були 49 дівчат та 7 юнаків, які узаконили сімейні стосунки у віці до 18-ти років. Поряд з цим, вирішили поєднати свої долі 33 жінки і 72 чоловіки у віці 60 років і старші.

Цікавим є те, що 67% чоловіків віком до 30 років обрали наречених молодших за себе, 21% – старших і 12% – одноліток.

21.11.2017

Сільське господарство Волині

У січні–жовтні товаровиробники усіх категорій виробили сільськогосподарської продукції на суму 6,2 млрд.грн (у постійних цінах 2010р.), з них 61,8% – господарства населення. Приріст виробництва становив 3,6% і забезпечили його, в першу чергу, аграрні підприємства, у яких виробництво сільськогосподарської продукції підвищилось на 8,3%. За темпом росту виробництва Волинь розділила 8–9 місця з Івано-Франківською областю, за обсягом виробництва в розрахунку на одного жителя посіла 13 місце в державі.

Індекс продукції рослинництва порівняно з січнем–жовтнем 2016р. становив 106,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 114,1%, господарствах населення – 102,4%.

Господарствами усіх категорій зібрано по 1,1 млн.т зерна та картоплі, 395 тис.т цукрового буряку, 293 тис.т овочів, понад 100 тис.т ріпаку, 62 тис.т сої, 37 тис.т соняшнику та 33 тис.т плодів і ягід. Виробництво зернових культур та картоплі більше, ніж на 1 листопада 2016р. на 0,1% та 0,9%, овочевих культур – на 5,7%, ріпаку та соняшнику – у 2,1 та 2,5 раза відповідно. Менше зібрано цукрового буряку, фруктів та ягід (на 3,6%), сої – на 17,6%.

Господарствами населення вирощено 99,3% загального урожаю картоплі, 95,5% овочів, 92,0% плодів і ягід. Аграрні формування лідирували у вирощуванні зернових (56,2% загального обсягу) та технічних культур (67,6% цукрового буряку, 97,6% сої, 100,0% ріпаку та соняшнику).

У тваринництві вироблено на 0,5% продукції менше, ніж у січні–жовтні 2016р. Сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги виробництва на 1,6%, в господарствах населення, частка яких становила 57,0%, – зменшили на 2,0%.

На забій реалізовано 126,1 тис.т сільськогосподарських тварин (у живій масі), вироблено 367,3 тис.т молока та 191,3 млн.шт яєць (на рівні січня–жовтня 2016р.). Частка господарств населення в загальному виробництві цих продуктів тваринництва становила відповідно 32,0%, 80,5% та 88,3%.

Загальний обсяг реалізованої сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) власно виробленої продукції у січні–жовтні порівняно з відповідним періодом 2016р. збільшився на 7,7%, у т.ч. продукції рослинництва – на 24,9%, продукції тваринництва – зменшився на 10,8%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації порівняно з січнем–жовтнем 2016р. зросли на 20,4%, у т.ч. продукції рослинництва – на 12,8%, тваринництва – на 27,4%.

13.11.2017

Діяльність сфери зв’язку області

Профільними підприємствами реалізовано торік телекомунікаційних, поштових та кур’єрських послуг майже на 1 млрд.грн. Хоча питома вага Волині в загальнодержавному обсязі послуг пошти та зв’язку незначна (1,5%), ці види діяльності формують п’яту частину ринку послуг області.

Розширення новітніх інформаційно-комунікаційних технологій поступово витісняє традиційні засоби зв’язку. Так, на початок цього року на 100 мешканців області в середньому припадало 126 абонентів мобільного зв’язку, 32 абоненти інтернет і лише 13 абонентів фіксованого телефонного зв’язку.

Мобільний зв’язок забезпечує близько двох третин загального обсягу доходів від надання послуг пошти та зв’язку. В області нараховувалось 1,3 млн. абонентів цього виду зв’язку, що перевищує кількість жителів області.

Постійно зростають доходи від надання інтернет-послуг, понад три чверті яких отримано від населення. Питома вага цього виду послуг 11,1%.

Значною є частка доходів від фіксованого телефонного зв’язку, незважаючи на те, що мережа телефонних апаратів загального користування за останні вісім років скоротилась в 1,5 раза. Торік зі 100 сімей області лише 31 користувалась стаціонарним телефонним зв’язком.

Зменшення обсягів паперової кореспонденції, розширення спектру електронних фінансових і торгових послуг зумовлюють скорочення попиту на поштові та кур’єрські послуги (9,4% загального обсягу доходів).

06.11.2017

Оплата лучанами житлово-комунальних послуг

У січні–вересні 2017р. населення міста сплатило за житлово-комунальні послуги, враховуючи погашення боргів попередніх років, 397,6 млн.грн. Рівень  сплати становив 97,4% до нарахованої суми.

На кінець вересня за житлово-комунальні послуги лучани заборгували 139,8 млн.грн. Частка квартиронаймачів, які мали заборгованість три і більше місяців за газопостачання становила 48,6%, за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 16,0%, за вивезення побутових відходів – 12,4%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 7,1%, за централізоване водопостачання та водовідведення – 1,9%.


Інформацію оновлено 30 Листопада 2017