Всеукраїнський тиждень права проводиться в Україні щороку на честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Поряд з основними правами і свободами людини Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах. Вона має рекомендаційний характер, містить 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів.
Конвенція про права дитини історично є інструментом забезпечення прав людини, який отримав найбільше схвалення в усьому світі. 20 листопада 1989 року Конвенція була прийнята. 26 січня 1990 року, в день відкриття її для підписання, її підписала 61 країна.
Конвенція про права дитини побудована на різноманітних культурних традиціях та правових системах. Вона є загально узгодженим набором зобов’язань та стандартів, прописує основні права людини, які мають діти в усьому світі:
– право на існування;
– право на розвиток свого потенціалу повною мірою;
– право на захист від насильства, експлуатації та шкідливих речовин;
– право на участь у сімейному, культурному або соціальному житті повною мірою.
Це перший юридично обов’язковий міжнародний документ, що включає повний перелік прав людини – громадські та політичні права, а також економічні, соціальні та культурні права.
Права людини та дітей значно вплинули на те, аби зробити цей світ безпечнішим та більш гуманним місцем для життя, а також модернізувати політичні, економічні та культурні системи у світі. Проте кожне покоління повинно робити свій внесок до їхнього розвитку, заново домовлятися про них, а також виконувати зобов’язання з прав людини та дітей у майбутньому.